Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України

Концепція «Нарису історії середньовічної та ранньомодерної України» доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко спрямована на переосмислення усталеної схеми української історії, що її дотепер чинна, хоч уже й захитана академічна історіографічна традиція успадкувала від народницького «національно-державного» історіописання. Порівняно з першою версією, опублікованою 1997 року у київському видавництві «Генеза» як «Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття», дослідниця значно розширила свою синтезу змістово, особливо сюжетами про світ уявлень та ідей XVI–XVII століття, що є першочерговою сферою її наукових зацікавлень (цій темі авторка присвятила монографію «Паралельний світ», випущену також у видавництві «Критика» 2002 року), та щедро оздобила свою книгу ілюстративним матеріялом. Перше видання цієї праці було затверджено Науково-методичною радою Міністерства освіти України й допущено як навчальний посібник для учнів гуманітарних гімназій і ліцеїв та студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів Третє, перероблене та розширене, видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики та випущено в світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету. Зміст Передмова до другого видання Вступ Про що ця книжка Територія України: історичне ядро та пізніші прирощення Назви та самоназви української території Схід і Захід в українському прочитанні Розділ перший. Від Кия до «останнього вікінґа» Святослава Кий та його «поляни» — ребус для істориків Руси й «Руська земля» у ІХ-Х століттях Розділ другий. Під знаком візантійської цивілізації 1. Київська Русь — держава та люди Володимирове хрещення в леґенді та реаліях Контури державної будівлі XI століття Боротьба князів за київське «причастя» в ХІІ-ХШ століттях Люди Русі: oratores, bellatores, laboratores Пісенність. Мова. «Давньоруська народність» чи етноси? 2. Русь і Степ Кочові держави - вороги/сусіди русичів Імперія Чинґісхана і Чинґізидів перед нападом на Русь Походи Батия. Створення Ак-Орди, або Золотої Орди 3. Галицько-Волинське князівство — Королівство Руське Оформлення території. «Сепаратизм» Ростиславичів Війни за «галицьку спадщину». Данило Галицький Новий переділ «галицької спадщини». Фінал києво-руської історії Куди «перетекла» києво-руська історія Розділ третій. Несхожі пагони руського стовбура (кінець XIV — середина XVI століття) 1. Галицька та Подільська Русь Зміни в етнічному складі мешканців упродовж XV століття Від бояр і дружинників до шляхти-русинів «польської нації» Православна та Римо-Католицька Церкви: перші досвіди співжиття Конфесійна й етнічна строкатість міст. Міські «нації» Розповсюдження маґдебурзького права. Перші ремісничі цехи «Відкривання світу» через книжку й подорожі. Латинське шкільництво в руських містах «Галицький Ренесанс»: неолатинська поезія, архітектура, пластичні мистецтва 2. Київська та Волинська землі Ґедимін та Ольґерд — «збирачі руських земель» Велике князівство Литовське за Ольґердовичів і Вітовта Свидриґайло в династичній війні 1432-1438 років Дві соціяльні моделі XV ст.: Волинь Свидриґайла та Київщина Олельковичів Зміна паритету сил Вільна й Москви. Повстання МихайлаТлинського «Княжий синдром» — візитна картка Волині XVI століття Усамостійнення Київської митрополії.Співжиття православних із католиками Місто, міське право, міське населення Від партикулярних привілеїв до правничої системи: Литовські Статути й реформи 1560-х років 3. Перші сто літ козаччини Дике поле. Пороги.Великий Луг Ранні згадки про козаків-татар і козаків-русинів. Спір про витоки українського козацтва Кримський ханат —каталізатор козаччини Лицарі християнства у мусульманському вбранні Запорозька Січ князя Байди-Вишневецького Розділ четвертий. Україна-Русь — третій зайвий у Речі Посполитій «Двох Народів» 1. Люблінська унія та перші поунійні десятиліття Приваби унії Волинці та кияни на Люблінському сеймі 1569 року; унійний привілей Спалах князівської потуги після унії Зустріч Русі з Руссю: галицька шляхта на Волині й Київщині Народження «старожитного народу руського» Острозька академія 2. Церква й руське суспільство від Берестейського собору до леґалізації православної ієрархії (1596-1632) У переддень міжцерковної унії Два собори в Бересті 1596 року Протестанти — третя сила в спорі Словесна війна «за» і «проти» міжцерковної унії Силові конфлікти «Русі з Руссю».Єзуїтське місіонерство і ворожість до «ляхів» Шляхта й міщани в обороні православного «благочестя» Таємне висвячення митрополита під охороною козацької шаблі Нова політична свідомість, або поява «третього народу» в Речі Посполитій «Двох Народів» 3. Шляхта, простолюд, козаки: вузол взаємопов’язань і суперечностей Колонізація степових погранич. Поляки та євреї на новоосвоєних теренах Селяни, бояри, міщани: специфіка життєвого укладу Козацтво між «реформою Стефана Баторія» і смертю Петра Сагайдачного Боротьба за самоутвердження: козацькі війни 1625-1638 років 4. Розтятий світ, або загальний образ культури України-Русі кінця XVI — середини XVII століття Перші кроки на шляху конфесіоналізації: «ментальність реформ» Школа, колеґія, гімназія, академія Розмаїття мовних і конфесійних практик «Сармати-роксолани» та/або «польські сармати» Світ загалу на тлі «ментальности реформ» елітарної культури Розділ п’ятий.Козацька ера 1. Козацька революція 1648-1657 років Богдан Хмельницький — людина, вождь-визволитель, «бич Божий» Жахи війни Дипломатія гетьмана у пошуках виходу Переяславська угода 1654 року Територія і модель влади й управління козацької держави Старшинський корпус: соціяльні та світоглядні несумісності Початок московсько-польської війни. Смерть Богдана Хмельницького 2. Руїна (1658-1678) Вступний акорд громадянської війни: Мартин Пушкар проти Івана Виговського Спроба повернутися у звичний світ: Галицька угода 1658 року Безталання Юрася Хмельниченка «Війна берегів»: Павло Тетеря та Іван Брюховецький Андрусівське розполовинення 1667 року Дем'ян Многогрішний «за» і «проти» Москви Турецька альтернатива Петра Дорошенка Рукотворна пустеля після Чигиринських воєн 1677-1678 років 3. Мазепа і мазепинці Багатоликий Іван Мазепа Шлях до полтавської катастрофи Спроба реваншу Пилипа Орлика 4. Останні десятиліття козаччини на Правобережній Україні Гетьмани «турецькі» — гетьмани «польські» Паліївщина 5. Культура, освітлена загравами воєн Поколіннєві ритми «довгого» XVII століття Зміни в житті Православної Церкви. Минуле й сучасне очима її служителів Образ української історії в «літературі канцеляристів»: Григорій Грабянка, Пилип Орлик, Самійло Величко Запорозька Січ — квінтесенція народовладдя «Ми» і «вони», або нове сприйняття сусідів У химерному світі Барока Розділ шостий.Між Річчю Посполитоюта Російською імперією 1. «Пророцтво Вернигори» чи Коліївщина: дилема українсько-польських взаємин у Речі Посполитій Річ Посполита між хаосом та спробами «направи» Шляхта й городяни: спроба соціального портрету Віра бідних: феномен хасидизму Селянська проблема.Соціяльний бандитизм: опришки та гайдамаки Вибух Коліївщини 1768 року Зміни в житті Церкви.Василіянське просвітництво 2. Згасання козацьких автономій у підросійській Україні Політико-адміністративний устрій та суспільство Гетьманату «Козацькі вольності» в санкт-петербурзькій редакції 1720-1740-х років Смуга надій: правління Кирила Розумовського (1750-1764) Новий порядок, нові «чини», нові «дворяни» Останні спроби зарадити перемінам у Гетьманаті Тихе згасання Слобідської України Фінальне півстоліттяЗапорозької Січі Додатки Бібліографія Покажчик Перелік ілюстрацій