Мова і культура / Язык и культура. Випуск 18. Том 1 (176)

Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2015. – 644 с. На украинском и русском языках. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наукове видання «Мова і культура» засноване у 1992 році. Філософія мови і культури Концептуализм и виртуализация информационного мира. Ритуальний етнотекст: комунікативний вимір. Периферійні номінації жінки у вікторіанському дискурсі. Коли "помер" автор? Динаміка авторського статусу в українській культурі. Психологія мови і культури Гендерні аспекти образотворення. Символ як засіб впливу на людську свідомість (діахронічний аспект). Українська психолінгвістика в контексті зарубіжних досліджень. Мова сучасного мистецтва Блакитна квітка і мистецтво (символічне в тексті культури). Мовні засоби зображення сучасної жінки та чоловіка у пісенних текстах гурту «Океан Ельзи». Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту Aspectual prerequisites of the scenic properties of a prosaic narrative story: the case of W.S. Maugham. Ікононіми періоду Київської Русі. Взаємодія категорій аспектуальності й становості (на матеріалі взаємодії категорії родів дієслівної дії та становості). Особливості мовного вираження першостихій землі та води у творчості І. В. Жиленко. Деякі аспекти жанрової приналежності тексту проспекту емісї цінних паперів (на матеріалі проспектів емісії цінних паперів). Вербалiзація кoнцепту "щaстя" в англiйській мoві зa допомогoю сучaсних сентенцій та усталeних виразiв. Вербализация концепта "іnsanity" с помощью фразеологизмов, содержащих соматизм «голова» в англоязычной картине мира. Проблема типології мовленнєвих жанрів. Жарт як мовленнєвий жанр. Флороконцепт трава з позиції діахронії в українській мові. Фразеосинтаксические модели вербализации концепта существования/сущности в идиостиле Бориса Гребенщикова. Мовні знаки правової культури у баладах про дошлюбні взаємини. Дурість vs. розум у концептосфері китайської мови. Іменникові оказіоналізми у поетичному мовленні М. Вінграновського. Лінгвістичний аспект вивчення семантичної категорії простору. Лінгвістична проблематика дослідження термінології логістики в контексті історії науки. Предлог как средство выражения локативного значения в рассказах А. П. Чехова. Хеджинг як стратегія уникнення відповідальності (на матеріалі сучасного англомовного діалогічного дискурсу). Мiжкультурна комунiкацiя Культура текстопостроения в контексте формирования и оценки межличностной коммуникативной компетенции (межкультурные и универсальные текст-лингвистические аспекты). Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії Названия драгоценных камней в косметологической терминологии (на материале русского, украинского и белорусского языков). Становлення японської школи діалектології (провідні японські діалектологи і їхні головні праці). Просторово-кількісні прикметники на позначення "ширини" у сучасній турецькій мові. Інноваційна актуалізація концепту visual art на матеріалі англійської мови. Етикетні формули спілкування в українській і китайській мовах. Неологізми політичної сфери у суспільно-політичній лексиці на матеріалі англійської мови. Системное формализованное представление культурных процессов в описании изменений в грамматике. Вплив інформаційно-структурних факторів на розвиток фокусуючих адвербів у середньоанглійській мові. Особливості семантики фразеологічних одиниць з соматичним компонентом волосся в східнослов’янських та західногерманських мовах: зіставний аспект. До питання походження та функціонування спортивного терміну „тхеквондо” та його адаптації в українській та російській мовах. Семантичні особливості компаративних фразеологічних одиниць на позначення вольових характеристик людини (на матеріалі української, німецької та англійської мов). Грамматическая вариативность абстрактных существительных в истории русского и белорусского языков (XI – XVII вв.). Функціонування антропонімів у фразеологічному дискурсі. Мовна особистість і комунікативна структура англомовного дискурсу. Мова і засоби масової комунікації Имидж женщины в журнале "Cosmopolitan": лингвопрагматический аспект. Вербальная агрессия против политкорректности – счет 1:0. От "трагедии" до "комедии" (о некоторых особенностях метафорического отображения действительности в «Новой газете»). Нові лексико-семантичні вияви іншомовної лексики на позначення негативних дій та процесів (на матеріалі мови української періодики). Художня література в контексті культури Двойничество в романе Мюриэл Спарк "Пособники и подстрекатели". Пародія Макса Бірбома як інструмент непрямої літературної критики (на матеріалі есе «Scruts, Arn*ld B*nn*tt»). Послевоенный Киев в повести В. Короткевича "Листья каштанов" (краеведческий и литературоведческий аспекты). Структура художнього конфлікту "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Рустичний роман Ш.-Ф. Рамюза. Возможные упоминания воровского закона в «Похождениях бравого солдата Швейка». Специфіка, основні тенденції та напрями українських фольклористичних студій у Канаді. Мотивная организация философского произведения В. Ф. Одоевского "Русские ночи". Проблема затрудненной идентичности в "малой" прозе Л. Андреева и М. Горецкого. Новаторство у поетиці арабо-іспанської середньовічної лірики. Естетична рецепція гуцульського краю у ліриці й ліро-епосі Христини Алчевської та Олександра Олеся. Художественная концепция личности в белорусской прозе "эпохи рубежа" (некоторые аспекты и категории). Особливості ритміки віршів А. Фон Дросте-Гюльсхоф (цикл "Klänge aus dem Orient"). Корейський топос повісті В. Серошевського "Танцівниця Оль-соні". Концепція божевілля у прозі Вей Хуей (на матеріалі повісті "Божевільна як Вей Хуей"). Сравнение как способ наглядно-образной конкретизации поэтической речи свадебно-обрядовой песни Гомельщины. Естетичні принципи романтизму. Динамика художественного поиска в драматургии Гарольда Пинтера 1950-1960-х годов. Моделювання часопростору як засіб художньої реалізації авторської концепції історичного розвитку нації в романі Д. Балашова "Симеон Гордий". Метафизическая традиция в современной белорусской поэзии на примере творчества Игоря Бобкова и Михаила Боярина. Метаморфозы как маркеры авторского мифа Х. Кортасара в эссе "Луи Армстронг – огромнейший хроноп". Осмислення християнської парадигми гріх – спокута у повісті С. Альбрехт "Чемний привид". Бунин – Куприн – Малявин: точка пересечения. У витоків чеського постмодернізму: проза Владіміра Парала. Художественное отражение первичной социализации и ее роли в формировании личности (на материале рассказа С. Веретило "Орел-копилка"). Про ще один список другого тому "Мертвих душ". Поетичне бачення світу природи (на прикладі збірки Івана Андрусяка "Книга трав, дерев і птахів"). Підходи до дослідження метафори у лінгвістиці. Зарождение цветаевского мифа о Сергее Эфроне в лирике начала 1910-х годов. Теорія і практика перекладу Розвиток медичного перекладу в Україні до XX ст. Правильність вибору перекладу фахової німецькомовної термінології. Про відтворення «промовистих» імен: протагоністи творів Дж.Р.Р. Толкіна в українських, російських і польських перекладах. Роль лінгвістичної парадигми при перекладі філософських творів Мартіна Гайдегера. Переклад англійських прислів’їв і приказок на юридичну тематику українською мовою у процесі навчання іноземної мови. Лінгвокультурологічний аспект перекладу турецьких художніх текстів. Роль і місце історичних реалій в перекладознавстві. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури Мовна модальність в лекційному та практичному викладанні навчального матеріалу. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій для обробки даних асоціативних експериментів. Практичний курс української мови для студентів-іноземців на матеріалі науково-публіцистичних текстів. The role of personal knowledge in education and modern technology. Комунікативні та творчі можливості практичних занять з німецької мови у ВНЗ. Шляхи формування країнознавчої компетенції в іноземних студентів. Свадебная обрядность Гомельщины: мифологические представления. Морально-этический стереотип взаимоотношений в белорусских и украинских заговорах. Обрядовая лексика Гомельщины (названия блюд, специфика приготовления и употребления). Пословицы и поговорки белорусов: морально-этический аспект. Вербалізація концепту woman у лексико-фразеологічній системі англійської мови. Особливості художньої реалізації архетипу батька у романах Ірини Вільде "Сестри Річинські" та Теодора Драйзера "Оплот". Основные направления терминологической деятельности в современной лингвистике. Роль лексического словообразования в обучении речевым нормам. Мустафа Кемаль Ататюрк о женском образовании и воспитании. Тема южного Азербайджана в литературно-художественном освещении (на материале Сейфаддина Даглы). Проблемы и задачи современной азербайджанской фольклористики. Историко-политическая личность и проблема национального характера. Книга как «взрывное устройство» в повести Алана Беннетта "Непростой читатель". Информация компьютерно-опосредованной коммуникации как метаязыковой феномен. Лингвокультурный типаж "маг": лингвокультурологический анализ (на материале эддических песен о богах). Блины как обрядовое блюдо восточнославянского календаря. Застосування комунікативних законів та правил спілкування у ситуації реалізації причиново-наслідкових зв’язків.