Авторська інтерпретація історичних постатей у романі П. Куліша Чорна рада: Хроніка 1663 року

Стаття. — Літературознавчі студії. — Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Інститут філології. — Видавничий дім Д. Бураго. — Вип. 35 — 2012. — С. 136-141. Стаття присвячена компаративному аналізу інтерпретації історичних постатей у романі П. Куліша та козацьких літописах Самовидця, Григорія Граб`янки та Самійла Величка. Образна система твору побудована на антитезах. Так, глибокий патріоткам, порядність, чесність Сомка протиставляється зрадництву П. Тетері й ницості І. Брюховецького; активна життєва позиція, вірність І відданість Батьківщині, ідеї полковника Шрама - прагненню спокійного та розміреного життя, життєвих насолод Череваня; нестримність низового козацтва - самосвідомості козацтаа городового. Концепт історичних образів роману Куліша визначається національною історією України, зокрема тією її парадигмою, шо викладена в літописах та історичних документах, У пам'ятках минулого трактування даних образів є дещо відмінним, що визначалося суспільно-політичними позиціями митця, зокрема його участю в діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Для П. Куліша вияв ставлення до діяльності історичних осіб є шляхом репрезентації свого бачення національної історії, зокрема проблеми української державності.